Розглянуто питання виховання моральності як основи духовного світу підростаючого покоління. Розкрито зміст морально-етичного виховання дітей у сучасних дошкільних закладах. Проаналізовано формування комунікативної культури та морального досвіду підлітків, зокрема, виховання етичних цінностей та патріотизму у старшокласників.

Рассмотрены вопросы воспитания моральности как основы духовного мира подрастающего поколения. Раскрыто содержание морально-этического воспитания детей в современных дошкольных заведениях. Проанализировано формирование коммуникативной культуры и морального опыта подростков, в частности, воспитания этических ценностей и патриотизма у старшеклассников.

Висвітлено тенденції, підходи, принципи, мету та завдання патріотичного виховання дітей і учнівської молоді за умов модернізації суспільних відносин. Розглянуто сутність і прояви патріотизму, а також форми та методи виховання цієї суспільно-моральної цінності у школярів відповідно до їх вікових особливостей. Обгрунтовано модель системи виховання патріотизму в позакласній діяльності ЗНЗ.

Розглянуто варіанти трактування сутності української національої ідеї видатними діячами різних часів: П.Орлика, Т.Шевченка, М.Драгоманова, М.Грушевського, В.Винниченка, Ю.Тимошенко, В.Ющенка. На підставі узагальнення досвіду становлення правової демократичної держави обгрунтовано необхідність формування громадянського суспільства. Визначено єдині моральні пріоритети, що мають забезпечити стійке мирне співіснування у багатонаціональній державі. Запропоновано нову інтерпретацію формулювання української національної ідеї - "Шляхом злагоди до процвітання", що складається з двох частин, в яких визначено оптимальну поведінку громадян, що сприяє досягненню бажаної мети (I частина) і розкрито сутність національної ідеї - процвітання нації та народу (II частина). Проаналізовано загальнодержавну проблему виховання підростаючого покоління відповідно до національних ідеалів, що стимулює його соціально-ціннісну поведінку. Розкрито сутність поняття "патріотизм" на особистісному та суспільному рівнях, визначено його зв'язок з етнічною самосвідомістю та мовленнєвою культурою. Зроблено висновок про пріоритетність патріотичного виховання особистості у виховній системі школи.

Розроблено методику формувального етапу експерименту з проблеми "Патріотичне виховання старшокласників у позаурочній діяльності" шляхом створення результативної виховної моделі, апробованої в експериментальних школах області, схему якої представлено на рисунку. Пріоритетним напрямом діяльності є: утвердження в свідомості й почуттях особистості патріотичних цінностей і переконань, поваги до культурного та історичного минулого, формування етнічної та національної самосвідомості. Конкретизовано діяльність виховної системи експериментальних шкіл як єдності навчальної і позакласної підсистем, акцентовано увагу на значимості предметів соціально-гуманітарного циклу, використанні на уроці елементів позакласної виховної роботи, проведенні нетрадиційних форм уроку. Проаналізовано соціальні, моральні, духовні причини низької демократичної свідомості та громадянської активності молоді, охарактеризовано властиві українцям риси демократії та риси, які не сприяють розвитку демократії. Резюмовано, що пріоритетна роль в позакласній діяльності належить як активним методам, що грунтуються на демократичному стилі взаємодії та спрямовані на самостійний пошук істини, так і традиційним.

На основі вивчення генези та еволюції системи гуманістичних цінностей суспільства обгрунтовано та розглянуто змістове наповнення ціннісно-орієнтаційного підходу у виховній практиці, простежено та окреслено основні підходи до розкриття цієї проблеми. Відзначено роль В. О. Сухомлинського у пошуку нових гуманних моделей педагогічного процесу майбутньої школи, актуальність сформульованих в його працях завдань виховання та змісту духовності школяра, розкрито шляхи та методи її формування. Окреслено основні положення теорії особистісно орієнтованого виховання, розробленої І. Д. Бехом. Виокремлено ознаки та особливості сучасного виховання, його відмінність від виховання в тоталітарному суспільстві.

Розглянуто один із таких важливих внутрішніх регуляторів поведінки людини як почуття власної гідності. Зазначено, що саме через нього здійснюється найбільш ефективний моральний спосіб корекції поведінки людини, яка добровільно у цілковитій відповідності, гармонії зі своїми почуттями й переконаннями здійснює вчинки, що відповідають моральним вимогам суспільства. Визначено поняття "культура гідності особистості" як ціннісне ставлення до себе та до інших, розкрито його сутність. Доведено взаємозв’язок розвитку культури гідності зростаючої особистості зі станом гуманізації навчально-виховного процесу, яка є сучасною науково-практичною педагогічною стратегією, що грунтується на визнанні дитини, її життя, здоров'я, честі та гідності, недоторканності та безпеки, найвищою соціальною цінністю. Виокремлено умови підвищення ефективності гуманізації навчально-виховного процесу. Зокрема, наголошено на важливості реалізації найновішої концепції особистісно орієнтованого виховання, розробленої І. Бехом, яка втілює гуманістичні ідеї в освітній галузі.

Висвітлено проблему формування культури гідності зростаючої особистості, що набуває в наш час особливого значення. Розкрито види гідності, які слід формувати у дітей та учнівської молодості, серед яких - людська, особиста (власна) та національна гідність. Представлено нову концепцію, цілісну сучасну теорію особистісно орієнтованого виховання І. Д. Беха, яка втілює демократичні, гуманістичні ідеї стосовно формування розвитку особистості, становлення її гідності. Зазначено, що ефективність виховання культури гідності в позакласній діяльності значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, форм і методів його організації. Визначено активні методи, що грунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини і які сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи та творчості.

Освещена проблема формирования культуры достоинства личности, которая приобретает в наше время особое значение. Раскрыты виды достоинства, которые необходимо формировать у детей и учащейся молодёжи, среди которых - человеческое, собственное и национальное достоинство. Представлена новая концепция, целостная современная теория личностно ориентированного воспитания И. Д. Беха, которая воплощает демократические, гуманистические идеи относительно формирования развития личности, становления ее достоинства. Отмечено, что эффективность воспитания культуры достоинства во внеклассной деятельности в значительной степени зависит от направленности воспитательного процесса, форм и методов его организации. Определены активные методы, основанные на демократическом стиле взаимодействия, направленные на самостоятельный поиск истины и способствующие формированию критического мышления, инициативы и творчества.

Elucidated is the problem of building a culture of dignity growing personality gets in our time of particular importance. Revealed are kinds of dignity, which should be formed in children and young students, including human dignity, personal dignity, and national dignity. Presented is a new concept, the modern theory of holistic personality-oriented education of I. D. Bekh, which embodies the democratic and humanistic ideas on the formation of personality development, the formation of its dignity. It is noted that the effectiveness of a culture of dignity in extracurricular activities is largely dependent on the direction of the educational process, forms and methods of organization. Identified are active methods, including methods and forms of education of cultural dignity, based on the democratic style of interaction aimed at independent search for the truth and promote critical thinking, initiative and creativity.

Актуалізовано завдання розробки технологій виховання цінностей, які виступають фактором соціальної регуляції поведінки особистості, а також визначення спрямованості змісту виховання. У відповідності з вимогами сучасного суспільства уточнено поняття виховної технології як теоретично обгрунтованої системи глибоких знань психології вихованця та підтверджених практикою способів, прийомів, процедур розгортання гуманістично спрямованого змісту та педагогічних умов виховної діяльності. Висвітлено гуманістичні засади сучасних технологій виховання, спрямованих на формування таких цінностей, які сприяють вільному саморозвитку зростаючої особистості та збереженню стабільності, миру і злагоди на принципах свободи, справедливості й толерантності. Розглянуто особливості активних і традиційних методів і форм виховання гуманної соціально-активної особистості. Розкрито сутність та послідовність застосування рефлексивно-експліцитного розвивального методу, розробленого академіком НАПН України Бехом І. Д., у вихованні гуманістичних цінностей. Констатовано, що основною перевагою запропонованого методу є те, що він апелює до позитивного поведінкового досвіду молодої людини, і вихованець не відчуває себе об’єктом педагогічного впливу.

Актуализирована задача разработки технологий воспитания ценностей, выступающих фактором социальной регуляции поведения личности, а также определения направленности содержания воспитания. В соответствии с требованиями современного общества уточнено понятие воспитательной технологии как теоретически обоснованной системы глубоких знаний психологии воспитанника и подтвержденных практикой способов, приемов, процедур развертывания гуманистически направленного содержания и педагогических условий воспитательной деятельности. Освещены гуманистические основы современных технологий воспитания, направленных на формирование таких ценностей, которые способствуют свободному саморазвитию растущей личности и сохранению стабильности, мира и согласия на принципах свободы, справедливости и толерантности. Рассмотрены особенности активных и традиционных методов и форм воспитания гуманной социально-активной личности. Раскрыты сущность и последовательность применения рефлексивно-эксплицитного развивающего метода, разработанного академиком АПН Украины Бехом И. Д., в воспитании гуманистических ценностей. Констатировано, что основным преимуществом предложенного метода является то, что он апеллирует к положительному поведенческому опыту молодого человека, и воспитанник не чувствует себя объектом педагогического воздействия.

Actualized the task of developing technology education values, a factor of social regulation of individual behavior and giving direction to the content of education. In accordance with the requirements of modern society clarified the concept of educational technology as a theoretically sound system deep knowledge of psychology and pet of proven methods, techniques, procedures aimed deployment humanistic content and pedagogical conditions of educational activity. Lit humanistic foundations of modern education technologies aimed at education of values which promote the free self-development of the individual and the growing preservation of stability, peace and harmony on the principles of freedom, justice and tolerance. Active and traditional methods and forms of humanistic education of the individual are characterized. We consider the nature and sequence of application of reflexive developing explicit method, which was developed by Academician Sciences of Ukraine Beh I. D., in the education of humanistic values. Stated that the main advantage of the proposed method is that it appeals to the positive behavioral experience of the young man and a pupil does not feel the object of pedagogical influence.

Проаналізовано пріоритети громадянського виховання підростаючого покоління за умов розбудови української держави. Розглянуто актуальність поглядів І. Огієнка - видатного українського вченого, державного та церковного діяча, для сучасної педагогіки.

Проанализированы приоритеты гражданского воспитания подрастающего поколения в условиях становления украинского государства. Рассмотрена актуальность взглядов И. Огиенка - выдающегося украинского ученого, государственного и церковного деятеля для современной педагогики.

The article analyses the priorities of civic up-bringing of growing generation in the conditions of establishing the Ukrainian state, the topicality of view of Ivan Ogiyenko`s an outstanding Ukrainian scientist, state and church man, for modern pedagogic.

Розкрито початок формування механізму управління Військом Запорозьким - козацькою державою, яка виникла на українських теренах у роки визвольних змагань середини XVII ст. Увагу зосереджено на поєднанні автократичних та демократичних рис у врядуванні та на висвітленні особливостей польського та російського протекторату. Описано адміністративно-територіальний устрій держави, причини та наслідки виникнення міжстанової ієрархїї формування відносин із оточуючим геополітичним середовищем. Значну частину викладеного матеріалу присвячено висвітленню причин появи монархічних рис в управлінні та вивченню постаті Богдана Хмельницького як засновника гетьманської держави, захисника національного суверенітету та вимушеного прибічника автократичного правління. Головна ж ідея дослідження - підкреслити важливу роль описуваного державного досвіду у подальшому розвитку національного будівництва.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н530.1 + Н539.11

Рубрики:

Арматура для залізобетонних конструкцій

Стиснуті та розтягнуті залізобетонні стрижні

Шифр НБУВ: Ж60802 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Н535

Рубрики:

Залізобетонні конструкції за видом арматури

Шифр НБУВ: Ж60802 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено аналіз положень Конституції УНР та загальний огляд її історіографічної оцінки сучасниками та нинішніми діячами національної і світової науки з точки зору її гуманітарного складника. Підкреслено, що вказана законодавча спроба слугує яскравим прикладом потенційно успішного проекту національного державотворення у післявоєнній революційній країні; висвітлено головні її положення крізь призму історичного досвіду наступних кроків національного будівництва на українських теренах; наголошено на важливому значенні цього документу, який був задокументованим свідченням демократичного курсу Центральної Ради, задекларованим наміром боротися за національну державу за умов жорстких внутрішніх протистоянь, у часи післявоєнної соціально-економічної розрухи, які супроводжувалися систематичною зовнішньою агресією. Оцінку соціально-гуманітарного складника Конституції УНР здійснено у порівнянні з аналогічними актами, що регулювали суспільне життя у тогочасних європейських країнах та США. Через характеристику важливих переваг та аналіз незаперечних недоліків зроблено висновки щодо прогресивності її головних тез; доведено актуальність цих положень не лише в роки першої Української революції, але й на сучасному етапі національного поступу, побудованому на європейському векторі розвитку державності.

Розкрито концептуальні засади виховання моральної самосвідомості (МСС) зростаючої особистості. Розглянуто психологічні механізми сходження особистості до моральних цінностей. Досліджено погляди В. О. Сухомлинського щодо виховання МСС особистості. Розкрито особливості виховання МСС у процесі вибору смисложиттєвих цінностей молодшими підлітками. Наведено результати дослідження лабораторії громадянського та морального виховання Інституту проблем виховання НАПН України з виховання МСС учнів загальноосвітніх шкіл. Розглянуто особливості прояву МСС старшокласників засобами мистецтва. Представлено методику формування МСС у молодших школярів, молодших і старших підлітків - учнів ЗНЗ, старшокласників, у тому числі засобами мистецтва.

Висвітлено головні етапи становлення територіального урядування від найдавніших часів до сьогодення. Охарактеризовано національні політичні традиції різних народів, які населяли українські терени, проаналізовано механізми управління в державних утвореннях, до складу яких входили етнічні українські землі, та виокремлено важливу роль цього досвіду в подальшому розвитку національної державності. Доведено, що національна система урядування успадковувала родові правила слов'янських племен, формувалася під впливом звичаїв степових імперій, переймала демократичні елементи в управлінні грецькими містами-полісами, культивувала норманські риси у відносинах низів і знаті, використовувала місцеві традиції у формуванні центральної влади, а також доповнювала власний національний зміст західними тенденціями, запозиченими в європейських імперій. Наголошено на необхідності врахування цих історичних уроків на сучасному етапі національного будівництва, головним завданням якого є створення міцної європейської держави з реальним та ефективним народовладдям.

Мета роботи - визначити та порівняти міцність дослідних зразків балок армованих металевим і гібридним склопластиково-металевим армуванням у розтягнутій зоні. Визначити передумови використання склопластикової арматури в якості робочої в згинальних бетонних елементах. Методи. Експериментальне випробування натурних дослідних зразків у лабораторних умовах. Аналітичне дослідження і порівняння отриманих результатів. Наукова новизна. Визначені необхідні умови для використання склопластикової арматури в поєднанні з металевою в згинальних бетонних елементах. Встановлено необхідний переріз площі склопластикової і металевої арматури для ефективного підвищення міцності дослідних зразків. Практична значимість. Отримані результати дозволять розширити спектр використання склопластикової композитної арматури у будівельних конструкціях, що працюють на згин. Незначна вага, висока міцність, протикорозійні та діелектричні властивості композитної склопластикової арматури дозволять підвищити міцність і покращити фізико-механічні властивості згинальних бетонних конструкцій армованих подібними матеріалами. Результати. Аналізуючи міцність згинальних бетонних елементів з металевим і склопластиково-металевим армуванням розтягнутої зони встановлено: при гібридному армуванні розтягнутої зони згинальних бетонних елементів робочою склопластиковою арматурою 2-12 АКС 800 і металевою 12 А400С, з загальною площею, що менше площі металевої робочої арматури 3-12 А400С контрольної серії на 2,78 %, можна досягти підвищення межі міцності балок на 3,51 %; при гібридному армуванні розтягнутої зони згинальних бетонних елементів робочою склопластиковою арматурою 2-14 АКС 800 і металевою 12 А400С, з загальною площею, що перевищує площу металевої робочої арматури 3-12 А400С контрольної серії на 10,85 %, можна досягти підвищення межі міцності балок на 11,23 %. Збільшення площі робочої арматури за рахунок склопластику на 26,96 % призводить до підвищення міцності балок на 16,79 %. Збільшення площі на 44,76 % призводить до підвищення міцності балок на 25,49 %.

Здійснено теоретичне узагальнення та наукове обґрунтування процесу генезису національних і неукраїнських державних утворень на теренах України, шляхом історіографічного аналізу механізмів урядування та системи причинно-наслідкових зв'язків між політичними спільнотами, з'ясування особливостей взаємовпливу між різними системами національного господарювання, розроблення практичних рекомендацій щодо використання історичних уроків державотворення в організації діяльності сучасних органів державного управління, у громадській діяльності, у роботі освітніх та науково-дослідницьких установ. У результаті компаративно-історичного дослідження еволюції державних утворень в українських етнічних територіях, доведено тезу щодо їх наступності та спадковості. Обґрунтовано ідею визначальної ролі конструктивної співпраці верховної і місцевої влади у побудові ефективного управлінського апарату. Здійснено порівняльну характеристику особливостей східного та західного цивілізаційного впливу, наголошено на значенні соціальних доктрин в урядування. Визначено історичні праксеологічні уроки кожного державного утворення для подальшого національного будівництва. Систематизовано головні історичні концепції та теорії, які розглядають умовну національну модель урядування, як окремий зразок автохтонної системи з характерними особливими формами управління. Розкрито особливості метропольного впливу на процеси та механізми урядування в українських етнічних землях, формування геополітичного статусу цих земель, їх політичну історію та сучасність. Описано традиції самовпорядкування та громадської участі в управлінні, доведено теорію компліментарності до місцевої влади. Опрацьовано наукові гіпотези та концепції, які наголошують на значенні змісту та засобів здійснення відцентрової та доцентрової політики для урегулювання владних конфліктів. Здійснено внесок у формування офіційної науки: систематизовано першоджерела та змістовий матеріал суміжних і споріднених наук, виокремлено тематичну інформацію зі змісту історії та допоміжних історичних дисциплін, оформлено хронологію генезису державних утворень, складено глосарій досліджуваного предметного поля, розширено дефініції понять, проведено понятійне та семантичне оформлення історії урядування. Опрацьовано методологію спеціальних досліджень: у системі загальних міждисциплінарних методів визначено конкретний арсенал та інструментарій для оптимізації наукових пошуків у галузі державного управління. Запропоновано концептуальні засади модернізації національної системи державного управління, побудованої на імплементації європейського досвіду за умов збереження національних аспектів і використання історичних уроків державного будівництва в сучасному практичному урядуванні, в реалізації громадських і просвітницьких проєктів, в науково-дослідницькій діяльності.

Увагу приділено виявленню специфіки, проблем і перспектив функціонування інфотейнменту в сучасному вітчизняному телемистецтві на основі розробки й обґрунтування його змістових характеристик як концептуальної категорії. Вперше в українському мистецтвознавстві виявлено особливості реалізації інфотейнменту в телевізійній документалістиці на прикладі докудрами. Проаналізовано прийоми та методи виробництва вітчизняної телевізійної документальної драми в контексті глобальної інфортейнментизації екранного мистецтва, визначено змістово-структурні аспекти її реалізації. Виявлено проблеми та перспективи реалізації концепту "інфотейнмент" у контексті специфіки докудрами як нового жанрового утворення сучасного телемистецтва. Визначено, що інфотейнмент є не лише системою інструментів і набором риторичних прийомів для полегшення освітньої, інформаційної та просвітницької функцій телебачення, а й кінцевою метою у процесі популяризації телевізійного мистецтва.